я вам пишу

1) там; туда

2)

••

* * *

1) gener. vous autres, vous

2) simpl. vozigue

1) любезный, вежливый, приветливый, деликатный, предупредительный, внимательный

2) (nobile, fine) тонкий, благородный; изысканный

3) (caro)

•

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

1. pron. pers.

1) (soggetto) она

2) (complemento) её, ей

3) (forma di cortesia) вы, (nelle lettere) Вы

2. f.

- à ne pas pouvoir se mettre le doigt dans l'œil

abs

1) learn (be able, be unable, know how, etc.) to write учиться и т.д. писать; show a child how to write учить ребенка писать; this pen does not write эта ручка не пишет

2) make a living by writing зарабатывать на жизнь литературным трудом, быть профессиональным писателем; his ambition was to write его мечтой было стать писателем

3) he promised to write он обещал писать

1) write in some manner write very well (neatly, clearly /legibly/, properly, very badly, small, etc.) писать аккуратно и т.д.; this реп writes scratchily это перо царапает

2) write at some time write every week (once a week, regularly, often, rarely, occasionally, etc.) писать (письма) каждую неделю и т.д.; write somewhere write home писать домой

3) write in some manner write amusingly (cleverly, satirically, ironically, convincingly, realistically, dogmatically, etc.) писать занятно и т.д.; write clearly and forcibly писать /выражать свои мысли/ четко и убедительно

1) write words (Greek letters, one's alphabet, two copies of a letter, your address, etc.) писать /написать/ слова и т.д.; write Chinese characters писать китайскими иероглифами; write one's name a) написать свое имя; б) поставить свою подпись; write shorthand стенографировать; write a good (round, legible, niggling, etc.) hand иметь хороший и т.д. почерк; he wrote several pages он исписал несколько страниц

2) write a book (a poem, a novel, essays, an article, a story, a review, a report, smb.'s biography, etc.) писать /написать/ книгу и т.д.; write music (a symphony, songs, etc.) сочинять музыку и т.д.

3) write a letter (a note, a message, etc.) написать письмо и т.д.; write a cheque (a certificate, a prescription, an order, etc.) выписывать чек и т.д.; write one's will (an application, etc.) составить заявление и т.д.

1) write smth. in some manner write English well (Spanish better than he speaks it, a letter hurriedly, etc.) хорошо писать по-английски и т.д.; he cannot write even a letter satisfactorily он даже письма не может написать как надо; write smth. somewhere write your name here поставьте свою подпись вот-здесь

2) write smb. at some time write smb. every day (twice a week, often, at once, etc.) писать кому-л. каждый день и т.д.; we wrote you last week мы отправили вам письмо на прошлой неделе; have you written your family yet? вы уже написали домой?

1) be written in /with/ smth. it is written in ink (in pen, in pencil, with the reformed alphabet, with Chinese characters, with different ideographs, etc.) это написано чернилами и т.д.; it is written in English это написано по-английски; this word is written with a 'g' (with a hyphen, etc.) это слово пишется через букву 'g' и т.д.; be written somewhere the name is written underneath подпись стоит внизу; the paper is written all over бумажка вся исписана; be written by smb., smth. that was not written by me это написано не мной; be written by hand быть написанным от руки

2) be written by smb. they found that this story was also written by Chekhov они установили, что этот рассказ был также написан Чеховым; be written for smth. the article is written expressly for the use of the paper эта статья написана специально для газеты; be written in some manner the story is briskly (brightly, carefully, well, etc.) written рассказ написан живо и т.д.; this letter is well written but badly spelt это письмо хорошо написано, но в нем масса орфографических ошибок

3) be written to he ought to be written to ему следует написать /сообщить/, его надо известить; be written that... it is written that the book will come out next year сообщают, что эта книга выйдет в будущем году

4) be written on /in/ smth. honesty (candour, frankness, innocence, refinement, his selfishness, etc.) is written on /in/ his face у него честное и т.д. лицо; his guilt is written on his face по лицу видно /у него на лице написано/, что он виноват; be written in one's soul (in one's heart) быть запечатленным в сердце (в душе) || there's detective written all over him по всему его виду можно безошибочно сказать, что он сыщик; сразу видно, что он сыщик

1) write on (in, under, etc.) smth. write on a blackboard (on both sides of the paper, on parchment, on the slate, etc.) писать на доске и т.д.; write in one's notebook записывать в тетрадь; write in the hotel register расписаться /записать свою фамилию/ в регистрационной книге гостиницы; write in the sand чертить на песке; write under the date подписаться) под датой; write at some time children learn to write in /from/ their sixth year /at the age of six/ дети начинают писать в шесть лет; write with /in/ smth. write with a pen (in pencil, with a ball-point pen, with ink, with chalk, etc.) писать ручкой и т.д.; I want something to write with мне надо что-нибудь, чем можно писать; write with the left hand писать левой рукой; write in big characters (in small letters, with small initials, etc.) писать большими буквами и т.д.; write in full писать полностью; write with abbreviations пользоваться сокращениями при письме; he writes in round hand у него круглый почерк; can you write in shorthand? вы умеете стенографировать?; write for some time I've been writing for three hours я уже три часа пишу || write from dictation писать под диктовку

2) write about /of/ (on) smth. write about gardening (about the war, of the future entertainingly, about their customs, etc.) писать о садоводстве и т.д.; there are always plenty of topics to write about всегда есть много тем, на которые можно писать; write on the subject (too much on the matter, calmly and sensibly on the question, etc.) писать на данную тему /по данному вопросу/ и т.д.; write on mathematics (on Japan, etc.) писать о математике и т.д.; write in smth. write in the papers (in magazines, etc.) сотрудничать в газетах и т.д.; thus he writes in his recent book так он пишет в своей последней книге; write in verse (in good style, etc.) писать стихами и т.д.; write for smb., smth. write for young folk (for the masses, for a newspaper, for a magazine, for a musical theatre, for a prospectus. for posterity, etc.) писать для молодежи и т.д.; write for the screen писать для кино, писать сценарии; write for the stage писать пьесы, быть драматургом; write for a living зарабатывать литературным трудом; write against smb., smth. write against this author (against smb.'s book, etc.) выступать в печати против этого автора и т.д.; write with smth. write with ease (with artistic skill, etc.) писать с легкостью /легко/ и т.д. || write under a pen-name (under his own name) писать под псевдонимом (под своим именем)

3) write to smb. write directly to his father (to you soon, to her family every week, to his mother, etc.) писать непосредственно его отцу и т.д.; he wrote to me [saying] that... он написал /сообщил/ мне, что...; write to him about his brother (about the business, about their victory, etc.) написать ему о его брате и т.д.; write to smth. write to London (to some little town, etc.) писать в Лондон и т.д.; write to his former address написать по его старому адресу; write to the Times (to a magazine, etc.) написать в газету "Тайме" и т.д.; write from some place write from Tokyo написать из Токио; write [to smb.] for smth. write to one's brother for advice (for a fresh supply, for money, etc.) написать брату с просьбой дать совет и т.д.; he wrote to me for help в письме он обратился ко мне за помощью

1) write smth. in (to) (on, at, etc.) smth. write one's exercises in a copy-book (one's name in the visitors' book, the facts in one's diary, notes in the margin, etc.) писать /записывать/ упражнения в тетрадь и т.д.; write his name into the list внести его имя в список; write a new paragraph into a document вставить новый параграф в документ; write slogans on the wall (few words on a piece of paper, these figures on the board, etc.) писать лозунги на стене и т.д.; write your name at the bottom of the page распишитесь /поставьте свою подпись/ внизу страницы; write it in your own hand напишите /запишете/ это своей собственной рукой

2) write smth. on /about/ smth. write a book on French history (an article about his experience in the Army, stories on topics about which they really know very little, etc.) писать книгу по французской истории и т.д.; write smth. for smth. write [the] music for a play сочинять /писать/ музыку для пьесы

3) write smth. to smb. write a letter to him (a note to a friend, etc.) (надписать ему письмо и т.А; write smb. about smth. I will write you about the details later on я сообщу вам о подробностях позже

1) write if... (that..., etc.) write if you get work (that he has been ill, that he is leaving tomorrow, etc.) сообщить /написать/, если вы получите работу и т.д.

2) write that... Shakespeare (Bacon, Herodotus, a great scholar, etc.) writes that... Шекспир и т.д. пишет /говорит/, что...

write smb. that... (how..., etc.) write the family that he was staying with his brother (that she would be home for Christmas, etc.) сообщить /написать/ домой, что он гостит у брата и т.д.; write me how you got home напишите мне, как вы доехали [домой]

Sie Вы, Вас (ве́жливое обраще́ние, напр., в письме́)

Ich schreibe Ihnen erst heute Я пишу́ Вам то́лько сего́дня

Sie I pron pers (G ihrer, D ihnen, A Sie) вы (в пи́сьмах Вы - фо́рма ве́жливого обраще́ния), nehmen Sie bitte Platz! сади́тесь, пожа́луйста!

ich möchte Sie darum bitten я хоте́л бы вас об э́том попроси́ть

friert es Sie? вам хо́лодно?

das steife Sie официа́льное "вы"

j-n Sie nennen говори́ть кому́-л. "вы", обраща́ться к кому́-л. на вы

Sie zueinander sagen быть друг с дру́гом на вы, говори́ть друг дру́гу "вы"

zu dieser Tasse Kaffee kann man Sie sagen разг. кофеё́к - что на́до!

Sie II f =, -n и -s разг.

1. осо́ба же́нского пола́;

2. са́мка (б.. кро́ликов и птиц)

Sie III pron pers уст. ты (обраще́ние к лицу́ же́нского пола́ не аристократи́ческого происхожде́ния), tue Sie, was ich Ihr sage де́лай, что я тебе́ говорю́ [прика́зываю]

das veraltete Sie устаре́вшее обраще́ние на ты

1. to congratulate; 2. congratulations; 3. to wish; 4. wishes; 5. greetings

В русском языке глагол поздравлять употребляется во всех ситуациях и по любому поводу. В английском языке разграничиваются реальные заслуги, как повод для поздравления, и календарные даты, в праздновании которых личных усилий и достижений нет. Русскому поздравлять могут соответствовать в английском языке слова разных частей речи.

1. to congratulate — поздравлять (с чем-либо, что удачно или успешно завершено, с достижениями поздравляемого): to congratulate smb on smth — поздравлять кого-либо с чем-либо; го congratulate smb on doing smth — поздравлять кого-либо с тем, что тот сделал/поздравлять кого-либо с тем, чего тот достиг I wish to congratulate your team on the victory. — Я хочу поздравить пишу команду с победой. I wish to congratulate your team on winning the game. — Я хочу поздравить вашу команду с тем, что она выиграла этот матч. I wish to congratulate your team on getting first prize. — Я хочу поздравить вашу команду с получением первого места. Не came to congratulate me on graduating from the university. — Он пришел поздравить меня с окончанием университета. — Let me congratulate you on the birth of your son. — Thank you, its a real Joy. At last after two daughters. — Разрешите мне поздравить Вас с рождением сына. — Спасибо, я счастлива. Наконец-то, после двух дочерей.

2. congratulations — (обыкн. рl) поздравления,поздравляю: We've finished the work at last. — Congratulations. — Ну, наконец-то мы закончили работу. — Поздравляю./Мои поздравления You know, Peter finished with honours. — Really!? Congratulations. 3наешь, а Петр ведь закончил с отличием. — Правда?! Поздравляю.

3. to wish — поздравлять (желать чего-либо, кому-либо; в основном по поводу календарных праздников в сочетании с названиями праздника; сам глагол to wish может опускаться; в обычно в устной речи): (I wish you) a happy New Year! — (Я вас) поздравляю с Новым годом! (I wish you) a merry Christmas! — Счастливого вам Рождества! — I wish you many happy returns of the day! — Поздравляю вас с Днем рождения!

4. wishes — (обыкн. рl) поздравления, пожелания: Не sent me his wishes for Mother's Day. — Он поздравил меня с Днем матери. My best wishes for Easter holidays. — Поздравляю с Пасхой. He asked me to forward his best wishes for Thanksgiving day to you. — Он просил меня передать вам его поздравления с Днем благодарения.

5. greetings — (обыкн. pl) поздравление, поздравления ( обычно в отношении череды осенне-зимних праздников — Рождества, св. Николая, Нового года): to send/to give/to extend one's greetings on/for — посылать (свои) поздравления к празднику; to receive smb's greetings — получать от кого-либо поздравления к празднику New Year greetings! — С Новым годом! Season's greetings! — Поздравляю с праздником!/Поздравляю с праздниками!